14

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

освіти і науки України

_________ № ________

ЗАЯВКА

на проведення всеукраїнського експерименту

«Наскрізна допрофільна підготовка і профільне навчання в освітній системі «гімназія-ліцей»

на базі гімназії № 136 міста Києва

на 2018–2023 роки

 

Актуальність дослідження.

Сучасність потребує, щоб випускник школи був не просто носієм знань і певної системи виховання, а й особистістю, яка готова ухвалювати рішення в нестандартних ситуаціях, здатна до ризику та інновацій, займатися самоосвітою, глибоко розуміти єдність розвитку людства й природи планети, максимально реалізувати свої здібності, формувати ціннісні ставлення і судження. Зміни, які сталися у суспільстві (акцентування на індивідуалізації в противагу колективізму; певна лібералізація середньої освіти; доступність персональних комп'ютерів та користування Інтернет; відкритість України світу, посиленні уваги до особистості дитини та співпраці шкіл з батьками, використання принципів дитиноцентризму тощо), потребують нових підходів до створення умов для реалізації інтелектуальних та творчих здібностей учнів, їх самовизначення та самореалізації в освітньому просторі.

У «Концептуальних засадах реформування середньої освіти» зазначено необхідність кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості та конкурентоспроможності освіти, її інтеграції в європейський і світовий освітній простір . «Нова українська школа буде працювати на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму. Суттєво покращують результати навчання такі засоби персоналізації навчального досвіду, як робота за індивідуальними планами, окремими навчальними траєкторіями, у рамках індивідуальних дослідницьких проектів» (НУШ).

У «Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти» чітко визначено, що «особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності» . Вказано також на «недостатнє відображення у чинному змісті освіти його виховного потенціалу, націленості на розвиток творчих здібностей особистості, формування прийомів і стратегій творчої діяльності» і наголошена необхідність «формування освіченої людини з інноваційним типом мислення, здатної до творчої перетворювальної діяльності в усіх сферах людського життя». Акцентовано на тому, що «варіативна складова базового навчального плану формується загальноосвітнім закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів».

Державна освітня політика зорієнтована також на підвищення професіоналізму педагогів, їхньої громадської свідомості, готовності до творчої діяльності, формування творчої особистості дитини, всебічного її розвитку. Нова українська школа передбачає зміну ролі учителя – «не як єдиного наставника та джерело знань, а як коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини» (НУШ).

Основним завданням освіти в сучасних умовах, за словами академіка І.А.Зязюна, є її переведення «…у внутрішній світ особистості. Для цього необхідно організувати психологічно обґрунтовану діяльність двох рівнозначних у відношеннях суб'єктів: учитель – учень, прагнучи актуалізувати формування в учнів внутрішньо-особистісної мотивації при задоволенні їхніх сутнісних (наявних і формованих) потреб. Ідеться про освітню технологію – внутрішню організацію змісту, тобто про логіку і структуру змісту в контексті взаємовідносин учасників освітньої, зокрема і педагогічної дії» .

«Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільства цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення та навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності».

Однак попри чіткі позиції щодо пріоритетності особистісно зорієнтованої освітньої політики країни, попри теоретичний доробок вчених з проблеми та наявність позитивного досвіду окремих навчальних закладів та вчителів, у сучасній школі України залишаються поширеними і домінуючими традиційні методи реалізації традиційної моделі навчання: для щоденних занять передбачено певний розклад, навчальна інформація поділена на окремі фрагменти, які подаються в межах певного часу без урахування інтересів та можливостей учнів. Продовжують загострюватися протиріччя соціального, економічного, соціально-педагогічного і психолого-педагогічного характеру. Це проявляється у зростанні здоров'явитратності навчання і перевантаження школярів несуттєвою інформацією, у низькій функціональній грамотності учнів, слабкому рівні загальних навчальних та інших життєво важливих компетентностей, у незадовільному володінні іноземними мовами і комп'ютером, у незадовільному фінансуванні галузі тощо. Не сповна усвідомлена суспільством соціальна потреба індивідуалізації навчання, не осмислені умови, в яких можлива реалізація педагогічного потенціалу задля виконання вимог освітньої політики держави. Не вмотивоване наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі.

Розв'язання протиріччя перебуває у площині технологізації процесу індивідуалізації навчання на основі особистісно зорієнтованої парадигми освіти, шляхом поєднання технологічного і пошукового підходів із прогнозуванням результатів відповідно до компетентнісного підходу в освіті України; створенні державними органами освіти таких умов взаємодії з навчальним закладом, при яких можлива реалізація творчого і фахового потенціалу педагогічного колективу.

Виходячи з актуальності проблеми, обрано таку тему дослідження: «Наскрізна допрофільна підготовка і профільне навчання в освітній системі «гімназія-ліцей».

Об'єкт дослідження – процес наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей».

Предмет дослідження – організаційно-методичні умови та організаційно-методичне забезпечення наскрізної допрофільної підготовки й профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей».

Мета дослідження – обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-методичні умови та організаційно-методичне забезпечення наскрізної допрофільної підготовки й профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей».

Гіпотеза дослідження полягає в загальному припущенні, що наскрізна допрофільна підготовка і профільне навчання в освітній системі «гімназія-ліцей буде ефективною, якщо:

дотримуватимуться відповідні концептуальні теоретичні положення;

забезпечуватимуться необхідні організаційно-методичні умови;

буде розроблено та впроваджено відповідне організаційно-методичне забезпечення.

Завдання дослідження:

  • Визначити стан дослідження проблеми наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей» в педагогічній теорії.
  • Обґрунтувати організаційно-педагогічні умови наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання в освітній системі «гімназія-ліцей».
  • Розробити концепцію та модель наскрізної допрофільної підготовки й профільного навчання в освітній системі «гімназія-ліцей»
  • Розробити організаційно-методичне забезпечення (методика та інструментарій оцінювання стану наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», навчально-методичні матеріали для підготовки педагогічних працівників до реалізації моделі наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», методика конструювання навчальних курсів, які забезпечуватимуть наскрізну допрофільну підготовку й профільне навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»).
  • Експериментально перевірити організаційно-методичні умови й організаційно-методичне забезпечення наскрізної допрофільної підготовки й профільного навчання в освітній системі «гімназія-ліцей».
  • Упровадити обґрунтоване та експериментально апробоване організаційно-методичне забезпечення наскрізної допрофільної підготовки й профільного навчання в освітній системі «гімназія-ліцей» в педагогічну практику.

    Теоретико-методологічну основу експерименту становлять:

    Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», концепція реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 07.11.2000 №522, зі змінами внесеними наказами Міністерства освіти і науки України від 31.03.2015, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 09.04.2015 за №401/26846, Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 114 зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 23.11.2009 №1054, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 16.12.2009 за №1217/17233, накази Міністерства освіти і науки України, департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації.

    Результати наукових досліджень, в яких представлено:

    процеси технологізації особистісно зорієнтованого спрямування та індивідуалізації навчання ґрунтуються на: теоретичних засадах філософії освіти (І.Зязюн, В.Кремень та ін.); психологічних засадах теорії розвитку особистості у процесі її життєдіяльності (В.Андрєєв, С.Рубінштейн, В.Чудновський, В.Юркевич та ін.); психології творчості (Г.Балл, І.Бех, Д.Богоявленська, Л.Виготський, Є.Ільїн, Е.Фромм та ін.); педагогічних засадах (І.Зязюн, О.Пєхота, Л.Пуховська, В.Серіков, В.Сухомлинський, І.Якиманська, С.Яценко та ін.); теоретичних засадах технологічного та пошукового підходів в освіті (В.Беспалько, В.Гузєєв, Т.Єрмолаєва, В.Пінчук, Г.Селєвко та ін.); інноваційних технологічних підходах у навчанні (О.Бугровська, О.Князева, А.Сєдов, А.Хуторський, Т.Яшина та ін.); індивідуалізації навчання (Є.Дальтон, Інге Унт, П.Підкасистий, А.Хуторський, В.Шадрікова, І.Якіманська та ін.); психології міжпредметних зв'язків (І. Сікорський, Д. Ніколенко, Г. Костюк, Н. Менчинська, Л. Виготський, С. Рубінштейн, В. Давидов, Ю. Самарін, О. Матюкін, А. Смирнов, О. Леонтьєв, Д. Ельконін, Ж. Паже, Д. Сева, К. Леві, Д. Гілфорд та ін.);

    сучасні концепції реалізації міжпредметних зв'язків (І. Звєрєва, В. Федорова, Н. Борисенко, А. Усова, В. Ільченко та ін.);

    проблему інтеграції (М. Жалдак, Г. Михалін, Ю. Горошко, Г. Журбенко, А. Маркушевич, А. Скороход, М. Ядренко, О. Астряб, Л. Граціанська, О. Дубинчук, І. Звєрєв, В. Єльченко, Д. Горюшкін, Г. Костюк, В. Федорова та ін.);

    різні аспекти проблеми інтеграційних зв'язків (Ф. Багер, Т. Війчук, В. Данішевський, М. Жалдак, Н. Кострикіна, Т. Крамаренко, І. Логвинов, Р. Мочалов, Г. Хохолков, І. Шаповал, Л. Шаповалова та ін.).

    Науково-педагогічні принципи дослідно-експериментальної роботи узгоджуються із загальними педагогічними принципами гуманізації та демократизації, цілісності та системності, наступності й неперервності, інтеграції науки і практики, інноваційності.

     

    Специфіку експериментального дослідження розкривають принципи:

    гуманізації освіти – передбачає утвердження духовних цінностей як першооснови у визначенні змісту освіти, забезпечення сприятливих умов для розвитку особистості учня;

    особистісного підходу до учнів – передбачає ставлення як до унікальної особистості;

    системності – системного бачення структури, функціонування й розвитку освітнього об'єднання «гімназія-ліцей»;

    наскрізності – визначення, обгрунтування й дотримання взаємозв'язку, взаємозалежності й наступності в допрофільній підготовці і профільному навчанні учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;

    добровільності – виступає необхідною умовою ефективності втілення експерименту педагогічним колективом закладу освіти, що характеризується високим рівнем розвитку організаційної та корпоративної культури;

    технологізації – передбачає дотримання чіткої послідовності етапів реалізації експерименту, що гарантує досягнення передбачуваного результату;

    синергетичної взаємодії – забезпечує узгоджену дію суб'єктів освітньої діяльності задля втілення концепції експерименту, що здійснюється на засадах інтеграції науки та практики у вивченні питання наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;

    діагностичності – потребує обов'язкового встановлення ефективності експерименту, відповідності його потребам та запитам часу.

    Для вирішення завдань експерименту використовуватимуться такі методи:

    теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікація, моделювання, порівняльний і системний аналіз наукових літературних джерел задля виділення теоретичних положень і методологічних засад наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», визначення понятійно-категорійного апарату);

    емпіричні (вивчення нормативно-правового забезпечення наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей» на сучасному етапі; анкетування, бесіда, тести, спостереження, аналіз уроків та позаурочної діяльності вчителя; аналіз шкільної документації; самооцінка; метод експертної оцінки), педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження.

    Основний метод дослідження – педагогічний експеримент.

    База дослідження:

    Гімназія № 136 м. Києва.

    Наукова новизна та теоретичне значення дослідження. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

  • буде уточнено сутність понять, доповнено теоретичні положення про освітні системи, допрофільну підготовку й профільне навчання учнів в контексті досліджуваної проблеми, за результатами якого буде розроблено Концепцію наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»; теоретичні положення, що відображують зміст і структуру функціонування освітньої системи «гімназія-ліцей»;
  • подальшого розвитку набудуть ідеї щодо створення організаційно-методичних умов наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», змісту й засобів зазначеної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів у цій системі.

    Теоретичне значення дослідження полягатиме в тому, що буде отримано такі теоретичні наукові результати:

  • розроблено та обґрунтувано концепцію наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • визначено та обґрунтовано організаційно-методичні умови наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • розроблено, обґрунтовано та експериментально апробовано модель наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • розроблено, обґрунтувано та експериментально апробовано критерії оцінювання стану наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей».

    Результати дослідження будуть відображені в рукописі науково-методичного посібника «Теорія і практика наскрізної допрофільної підготовки і профільної навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», наукових публікаціях учасників дослідно-експериментальної роботи за темою дослідження.

    Практичне значення дослідження полягатиме у вирішенні проблеми наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей» завдяки впровадженню в освітню практику організаційно-методичного забезпечення означеної вище діяльності (методики та інструментарію оцінювання стану наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», навчально-методичних матеріалів для підготовки педагогічних працівників до реалізації моделі наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», методики конструювання навчальних курсів, які забезпечуватимуть наскрізну допрофільну підготовку й профільне навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»).

    Вірогідність результатів експерименту забезпечуватиметься коректним використанням статистичних даних та їх математичною обробкою; застосуванням різноманітних методів дослідження; систематичним моніторингом експерименту: впровадженням отриманих результатів у практику педагогічної діяльності, а також апробацією на всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях.

     

    Етапи дослідження

    (травень 2018 року – квітень 2023 року):

    І (організаційно-підготовчий) етап (травень 2018 року – квітень 2019 року):

  • проаналізувати науково-методичну літературу на предмет визначення стану дослідження проблеми наскрізності допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей» в педагогічній теорії;
  • провести педагогічні ради, інші масові науково-методичні заходи для вчителів з проблеми дослідження;
  • визначити критерії, розробити інструментарій та провести діагностування готовності вчителів до участі в дослідно-експериментальній роботі;
  • створити творчі групи педагогічних працівників, які братимуть участь у здійсненні дослідно-експериментальної роботи;
  • організувати діяльність Науково-методичної ради дослідно-експериментальної роботи;
  • налагодити співпрацю педагогічного колективу з науковими установами, які надаватимуть науково-методичну допомогу в здійсненні дослідно-експериментальної роботи;
  • підбити підсумки першого (підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи.

    ІІ (концептуально-діагностичний) етап (травень 2019 року – квітень 2020 року):

  • розробити та обґрунтувати концепцію наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • визначити організаційно-методичні умови наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • розробити та обґрунтувати модель наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • розробити методику конструювання навчальних курсів, які забезпечуватимуть наскрізну допрофільну підготовку й профільне навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • розробити та обґрунтувати критерії, методику та інструментарій оцінювання стану наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • розробити навчально-методичні матеріали щодо підготовки педагогічних працівників до реалізації моделі наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», методики конструювання навчальних курсів, які забезпечуватимуть наскрізну допрофільну підготовку й профільне навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • здійснити теоретико-методичну підготовку педагогічних працівників до реалізації моделі наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», методики конструювання навчальних курсів, які забезпечуватимуть наскрізну допрофільну підготовку й профільне навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • провести оцінювання (контрольний зріз) стану наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • підбити підсумки другого (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи.

    ІІІ (формувальний) етап ((травень 2020 року – квітень 2022 року):

  • розробити експериментальні навчальні курси, які забезпечуватимуть наскрізну допрофільну підготовку й профільне навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • експериментально апробувати обґрунтовані організаційно-методичні умови, модель наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», методику конструювання навчальних курсів, розроблені курси, які забезпечуватимуть наскрізну допрофільну підготовку й профільне навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • здійснити статистичний аналіз та узагальнення результатів експериментальної апробації;
  • внести корективи в модель наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», методику конструювання навчальних курсів, які забезпечуватимуть наскрізну допрофільну підготовку й профільне навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей» за результатами їхньої експериментальної апробації;
  • розробити проект освітньої програми ліцею (ІІ-ІІІ ступені) на основі експериментально апробованих навчальних курсів, які забезпечують наскрізну допрофільну підготовку й профільне навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • підбити підсумки третього (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи.

    ІV (узагальнювальний) етап (травень 2022 року – квітень 2023 року):

  • провести оцінювання (експериментальний зріз) стану наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», досягнутого в процесі дослідно-експериментальної роботи;
  • здійснити аналіз кількісних та якісних результатів оцінювання стану наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • провести масові науково-педагогічні заходи за результатами експериментальної апробації методики конструювання навчальних курсів, які забезпечуватимуть наскрізну допрофільну підготовку й профільне навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», моделі наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», розроблених експериментальних навчальних курсів;
  • підготувати рукопис науково-методичного посібника «Теорія і практика наскрізної допрофільної підготовки і профільної навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • поширити інформацію про результати дослідно-експериментальної роботи в засобах масової інформації, на Інтернет-ресурсах;
  • провести підсумкову науково-практичну конференцію «Теорія і практика наскрізної допрофільної підготовки і профільної навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей» за результатами дослідно-експериментальної роботи;
  • підвести підсумки всеукраїнського експерименту за темою «Наскрізна допрофільна підготовки і профільне навчання в освітній системі «гімназія-ліцей».

    Організаційно-кадрове забезпечення впровадження науково-педагогічного експерименту.

    Науково-методична рада у складі:

    Науковий керівник

    Пузіков Дмитро Олегович, завідувач відділу інновацій та стратегій розвитку освіти Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук, доцент.

    Наукові консультанти

  1. Кириленко Світлана Володимирівна, завідувач відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України, кандидат педагогічних наук.
  2. Киян Ольга Іванівна, завідувач сектору експериментальної педагогіки відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України, кандидат педагогічних наук.

    Координатор

  3. Кондратюк Ірина Дмитрівна, методист відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України.

    Відповідальні виконавці

  4. Іваніна Наталія Василівна, начальник управління освіти Дніпровського району м. Києва.
  5. Головко Наталія Ігорівна, директор гімназії № 136 м. Києва.

    Кадрове забезпечення дослідно-експериментальної роботи:

  6. Борзенкова Тетяна Андріївна, заступник директора з науково-методичної роботи гімназії №136 м. Києва.
  7. Павловська Олена Валентинівна, заступник директора з освітньої діяльності гімназії № 136 м. Києва.
  8. Каштал Лариса Іванівна, вчитель української мови та літератури, голова МК гімназії № 136 м. Києва.
  9. Чайка Марина Миколаївна, вчитель англійської мови гімназії № 136 м. Києва . гімназії № 136 м. Києва
  10. Шевцова Євгенія Володимирівна, вчитель історії гімназії № 136 м. Києва.
  11. Шевчук Ірина Володимирівна, вчитель географії гімназії № 136 м. Києва.

     

    Очікувані результати:

  • розроблено та обґрунтувано концепцію наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • визначено та обґрунтовано організаційно-методичні умови наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»; розроблена, обґрунтована та експериментально апробована модель наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • розроблено, обґрунтовано та експериментально апробовано організаційно-методичне забезпечення наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей» (методика та інструментарій оцінювання стану наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», навчально-методичні матеріали щодо підготовки педагогічних працівників до реалізації моделі наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», методика конструювання навчальних курсів, які забезпечуватимуть наскрізну допрофільну підготовку й профільне навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»);
  • здійснено теоретико-методичну підготовку педагогічних працівників до реалізації моделі наскрізної допрофільної підготовки і профільного навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», методики конструювання навчальних курсів, які забезпечуватимуть наскрізну допрофільну підготовку й профільне навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • розроблено, експериментально апробовано та впроваджено експериментальні навчальні курси, які забезпечуватимуть наскрізну допрофільну підготовку й профільне навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • розроблено проект освітньої програми ліцею (ІІ-ІІІ ступені) на основі експериментально апробованих курсів навчальних курсів, які забезпечують наскрізну допрофільну підготовку й профільне навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей»;
  • створено та оприлюднено рукопис науково-методичного посібника «Теорія і практика наскрізної допрофільної підготовки і профільної навчання учнів в освітній системі «гімназія-ліцей», наукові публікації учасників дослідно-експериментальної роботи за темою дослідження.

    Матеріально-технічне забезпечення експерименту: наявне необхідне для впровадження програми дослідно-експериментальної роботи матеріально-технічне забезпечення, а саме: забезпечення навчальними посібниками, методичною літературою; комп'ютерними програмами.

    Фінансове забезпечення експерименту: за рахунок коштів місцевого бюджету.

     

     

    Науковий керівник

    Д.О. Пузіков 

    Директор

    Н.І. Головко 

    Координатор 

    І.Д. Кондратюк 

 

Підписка на новини

Контакти

Індекс: 02147
Адреса: м. Київ, вул. Ентузіастів 29/3
Тел:   044 362-31-60
Email: info@gimn136.kiev.ua